підвезти —
підвезти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підвезти —
[підвезти] -зу, -зеш, зеимо, -зеите; мин. -в'із, -веизла; нак. -зи, -з'іт'
Орфоепічний словник української мови
підвезти —
див. підвозити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підвезти —
Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. Коли хочуть надмірно використати когось.
Приповідки або українсько-народня філософія
підвезти —
підвезти́ візка́ кому. Нишком зробити прикрість, неприємність кому-небудь. Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Л. Смілянський).
Фразеологічний словник української мови
підвезти —
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
підвезти —
Підве́зти́, див. підво́зити
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
підвезти —
ПІДВЕЗТИ́ див. підво́зити.
Словник української мови в 11 томах
підвезти —
Підвезти́ см. підвозити.
Словник української мови Грінченка