підвищення
ПІДВИ́ЩЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. підви́щити і стан за знач. підви́щитися.
Цей процес супроводиться зміцненням сплаву, тобто підвищенням його механічних характеристик (з наук. літ.);
При підвищенні функції щитовидної залози (тиреотоксикоз, або базедова хвороба) майже завжди спостерігається збудження нервової системи (з наук.-попул. літ.);
– Інженер ти, і не з гірших, А підвищення не чути... На твоєму б місці інший Вже міністром міг би бути (С. Воскрекасенко);
Несподівана звістка про підвищення розряду її [Марту] все-таки радісно потішила (В. Підмогильний);
Нинішнє підвищення цін на найпопулярніший продукт харчування не покриє всіх збитків виробників хліба (з газ.).
2. Трохи вища від навколишньої місцевість.
Вододіл Чорного і Азовського морів проходить через Сімферопольське підвищення (з наук. літ.);
Підвищення і западини на поверхні Місяця роблять лінію термінатора трохи звивистою, неправильною (з наук.-попул. літ.);
// Поміст, збудований вище рівня землі, підлоги, або предмет, що виконує роль помосту.
На віче призначили Грицеву стодолу та й зараз-таки збили там із дощок підвищення, а війт дав на те підвищення свій стіл (Л. Мартович);
На якесь підвищення – стілець чи стіл – виліз молодий чорнявий німець з гауптманськими погонами (Ю. Збанацький).
3. Вища посада або вищий чин, звання і т. ін.
– Може, Іон уже і підвищення має, адже писав ще торік, що на сержанта представлений... (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)