підвітряний
ПІДВІ́ТРЯНИЙ, а, е.
1. Звернений у той бік, звідки не дме вітер, захищений від вітру.
Підвітряний схил барханів завжди крутіший, спадає він під кутом 30–40 ° (з наук. літ.);
– Хвилі підіймаються, як гори, і підвітряні їх боки круті через надзвичайну густоту води (О. Довженко).
2. Те саме, що наві́тряний.
На відкритих підвітряних місцях саду крона дерев здебільшого однобока (з наук. літ.);
Одну або навіть дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (зашивають дошками, щільно заплітають лозою) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)