підготовка
ПІДГОТО́ВКА, и, ж.
1. Дія за знач. підгото́вити.
Оля й Гриць .. ладні тікати хоч зараз. Але, як виявилося, бути втікачами не так-то й просто, потрібна чимала ретельна підготовка (Л. Юхвід);
І хоч від ранньої весни кияни знали, що князь збирається у похід, але підготовка одне, а похід зовсім інше. Минали тижні, місяці, князь сидів дома (Б. Лепкий);
У системі агротехнічних заходів, що забезпечують одержання високих і сталих урожаїв цукрових буряків, вирішальне значення має правильна підготовка ґрунту з осені (з наук. літ.);
Під впливом Максимовича Бодянський почав збирати народні пісні, допомагаючи при підготовці другої збірки “Украинских народных песен”, яка вийшла 1834 р (з наук. літ.);
Чого ти хочеш тримать екзамен в сентябрі [вересні], де ти візьмеш час на підготовку? (Леся Українка);
Університет багато зробив .. щодо підготовки нової зміни наукових кадрів (з наук.-попул. літ.);
Нещодавно після роботи його запросив до себе керуючий рудником і без будь-якої підготовки запитав: – Холостякуєте, значить? (Д. Ткач);
В підготовці до екзамену з фізики я міг допомогти Едикові ще менше, ніж в підготовці до математики (Ю. Мушкетик);
// у сполуч. зі сл. артилерійський, мінометний і т. ін. Інтенсивний обстріл, бомбардування і т. ін. позицій противника перед наступом.
За п'ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (В. Кучер).
2. Запас знань, навичок, досвід і т. ін., набутий у процесі навчання, практичної діяльності.
Клас складався з учнів різної підготовки (С. Васильченко);
Феодосійська галерея стала своєрідною школою мариністичного живопису. Тут тридцять років працює художня студія, де дістають підготовку сотні молодих художників (О. Довженко);
Яку б добру підготовку не мав спеціаліст, він не може задовольнятися набутими знаннями. Життя не стоїть на місці. Воно висуває нові складні і відповідальні завдання (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)