піддобрюватися
ПІДДО́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДДОБРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДДОБРИ́ТИСЯ, добрю́ся, до́бришся, док., розм.
1. Те саме, що піддо́брювати 1.
– Піддобрюються, бояться тебе, – зашепотіла Олеся до Балабухи (І. Нечуй-Левицький);
– До хати прителющився [Гервасій]. Прийшов і почав піддобрюватися цукерками до голодних дітей (М. Стельмах);
Не спить Рябко, та все так гавка, скаучить, Що сучий син, коли аж в ухах не лящить, Все дума, як би то піддобриться під пана (П. Гулак-Артемовський);
Про закоханість Михайла Федоровича в книги знали всі. І, коли хтось хотів піддобритися до нього, книга була найкращим для цього засобом (М. Олійник);
Може, справді, піддобритись хочуть та підходять на різні способи? (В. Винниченко).
2. тільки недок. Пас. до піддо́брювати, піддобря́ти.
Словник української мови (СУМ-20)