підкачаний
ПІДКА́ЧАНИЙ¹, ПІДКО́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підкача́ти¹.
В солом'яному брилі, білій сорочці й підкачаних вище колін штанях, він стояв у воді і змотував волосінь (С. Чорнобривець);
З підкоченими аж по коліна шароварами – я бачив його, вертаючи додому в обідню пору, як ходив у саду в високій траві босоногий (О. Кобилянська);
Герміна був взутий у стоптані кімнатні туфлі на босу ногу, в штанах, без піджака; один рукав сорочки підкочений до ліктя, другий, опущений, звисав незастібнутий (М. Томчаній).
2. у знач. прикм. З підгорнутими, піднятими краями (про одяг, частини одягу).
Маленький школярик, босенький, з підкачаними штанями і з школярською торбинкою через плече, довго не міг приєднатися до гурту (С. Васильченко);
– Давайте, я вам шинельку .. трошки підправлю, перероблю. – Шура глянула на свої довгі, підкочені рукава і ледве стримала готові бризнути радісні сльози (О. Гончар).
ПІДКА́ЧАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до підкача́ти².
Вона .. вглядалася в своє тьмяне відображення у шклі кухонної шафки, звідки на неї дивилася злякана й самотня істота. Тільки й того, що великі, підкачані силіконом, груди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)