підкидання
ПІДКИДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. підкида́ти.
Мартоха, .. лишивши трохи горілки на дні, підкинула бризками вгору, при тому вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання “вибрикувати” панні, тямлячи, що то було б якось незугарно, – кожний же й без слів тямить, проти чого теє підкидання (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)