підконвойний
ПІДКОНВО́ЙНИЙ, а, е.
1. Який перебуває під конвоєм.
2. у знач. ім. підконво́йний, ного, ч.; підконво́йна, ної, ж. Людина, яка перебуває під конвоєм.
– І серед тих, що працюють там під конвоєм, – розповідав далі Шаміль, – є знаєте хто? Німці-антифашисти! Бо коли вартовий відвихнувся, то один з підконвойних привітав мене по-ротфронтівськи: стиснутим кулаком угору (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)