підкріплення
ПІДКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. підкріпи́ти.
Взвод Сальтера повинен підійти на підкріплення і разом перейти в контратаку (В. Кучер);
Без підкріплення, тобто при відсутності протягом кількох разів поєднання з безумовним подразником, умовний рефлекс зникає (з навч. літ.);
[Писар:] Ти принеси нам, що там маєш доброго випити та й закусити .. [Рахміль:] Я зараз! Я зараз принесу дещо для підкріплення! (І. Франко).
2. Військові частини, що використовуються або призначаються для підтримки (звичайно в бою).
З приходом літа всі зрозуміли, що настали вирішальні дні великої Північної війни. Король стомився чекати на шведські підкріплення (Г. Колісник);
Не чекаючи на повний склад підкріплення, командування фронту звеліло солдатам і офіцерам армії Глазунова перейти Дніпро (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)