підкупний

ПІДКУ́ПНИЙ, а, е.

Якого можна підкупити (у 1 знач.).

– Ненавиджу я все, що звесь [зветься] лукавість, І кривда й лад нелюдський та підкупний (І. Франко);

// Який використовують для підкупу.

Деякі були названі по імені, а між першими стояло й ім'я Якима, як непоборимого борця, що прилюдно застидав ворогів і кинув їм в лице підкупним грошем (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. підкупний — підку́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підкупний — -а, -е. Якого можна підкупити (у 1 знач.). || Якого використовують для підкупу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкупний — ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл.  Словник синонімів української мови
4. підкупний — ПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого можна підкупити (у 1 знач.). — Ненавиджу я все, що звесь [зветься] лукавість, І кривда й лад нелюдський та підкупний (Фр., X, 1954, 160); // Який використовують для підкупу.  Словник української мови в 11 томах