підлабузнюватися
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДЛАБУ́ЗНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Те саме, що підле́щуватися.
Останні слова вона вимовила з деякою іронією, бо недолюблювала цього .. лицемірного молодого чоловіка, який уміє, якщо це йому вигідно, підлабузнюватись навіть до тих, кого зневажає (Я. Гримайло);
Багатий швидше наперед виступає, щоб собі попереду поспішитись та до пана підлабузнитися (О. Іваненко);
Юрко все запобігав ласки в батька та в матері, та підлабузнювавсь до їх (І. Нечуй-Левицький).
2. розм. Підлещуючись, загравати з ким-небудь, залицятися до когось.
Підлабузнивсь до Горлиці Горобець, Наче справді запорозький молодець: “Ой, послухай, голубонько, не журись, Ти на мене, молодчика, подивись!” (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)