підлатаний
ПІДЛА́ТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підлата́ти.
* Образно. Визнала вона за вчасне й доречне знову пристати до батьківського дому, голодного й холодного за військового комунізму, а тепер збадьорілого й підлатаного в перших подихах непу (В. Підмогильний).
2. у знач. прикм. Трохи полагоджений, з латами.
Жінки .. розхристані, роздратовані, засмикані, обшарпані, а чоловіки все ж якусь там повагу злиденну мають та й одежа на них підлатана (Леся Українка);
* Образно. Старий в оточенні жіночого загону почувається парубком, хоча й підлатаним (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)