підло

ПІ́ДЛО.

Присл. до пі́длий 1.

– Читати чужий лист, хоч би він був і загублений, – се підло, підло! (Г. Хоткевич);

Злостився [Марченко] на тих, кого донині любив, кого поважав, на тих, кого толерантно терпів, – на всіх одразу. Вони підло користувалися його добротою, його лібералізмом (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. підло — пі́дло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. підло — Присл. до підлий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підло — ПІ́ДЛО. Присл. до пі́длий 1. — Читати чужий лист, хоч би він був і загублений, — се підло, підло! (Хотк., І, 1966, 48); Всі прості і чесні люди в світі проти нової війни, яку так вперто і підло намагаються накинути народам вороги роду людського — імперіалісти (Смолич, VI, 1959, 552).  Словник української мови в 11 томах