підліток
ПІ́ДЛІТОК, тка, ч.
Хлопчик або дівчинка 12–16 років – перехідного віку від дитинства до юнацтва.
Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна – Катрею звали – вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга – Тетяна, так собі підліток, невеличечка (Марко Вовчок);
Микола Якович часто згадує, як підлітком пас на довколишніх луках худобу, виростав серед односельців, засвоював їхню мудрість і життєвий досвід (М. Олійник);
* У порівн. Від усієї його жвавої постаті.., від багатющої міміки, з якою він умовляє Опанаса, як нерозумного підлітка, сміється з нього, любить його, дорікає, лає, – від усієї його неповторної динамічної юності віє .. оптимізмом (О. Довженко).
ПІ́ДЛІ́ТОК, тка, ч.
Пташеня, що тільки навчилось літати.
“Всього ти в кліточці .. маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш”, Так в клітці підлітка корив снігир старий (П. Гулак-Артемовський);
Дзвін той був невимовно ласкавий, Не такий, як з високих дзвіниць. В нім осоки стрічки полоскали, Вчились тьохкати підлітки птиць (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)