підмальовувати
ПІДМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.
Те саме, що підфарбо́вувати 1, 2.
Клеють [дівчата] пелюсточки докупи і роблять з них квітку, востаннє підмальовують, поправляють, закручують – і квітка готова (Леся Українка);
Виліз [маляр] із своєї ятки, достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав (Г. Квітка-Основ'яненко);
Побілить зайвий раз хату ретельна молодиця, прибере павутиння по кутках, підмалює сволок (Ю. Яновський);
Бо щире, високе чоло Не підмалюєш квачем, Бо величі справжній не треба Спиратись на плечі нікчем (Л. Костенко);
Уже в неї очі від безсонних нічок потускніли, личко поблідло-пожовкло; щоб закрасити його, приходилося підмальовувати червцем. І вона малювала (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)