підмостки
ПІДМО́СТКИ, ів, мн. (одн. підмо́сток, тка, ч.).
1. Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні.
Серед церкви поставили високі підмостки, огорожені штахетами і заслані килимами (І. Нечуй-Левицький);
Мовчки йде [Геррісон] до підмостка, гурт дає дорогу йому (Мирослав Ірчан);
// буд. Пристосування з козел (у 2 знач.) і перекладини для роботи на високій будові.
Для кладки печей понад 95 –100 см заввишки застосовують підмостки. Найпростіші підмостки складаються з двох козел з перекладинами через 50 см, на які кладуть дошки настилу (з наук. літ.).
2. також у сполуч. зі сл. театральний. Спеціальний майданчик, підвищений над підлогою, землею, на якому відбувається показ театральних вистав, виступи артистів, самодіяльності і т. ін.; сцена, кін.
Максим пропхався наперед до підмостків, на яких вже стояли молоді виконавці (П. Кочура);
// Театр, театральна діяльність.
Запозичуючи з народної практики, вертепна драма культивує на театральних підмостках такі форми, як хоровий і сольний спів, ансамбль, танець (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)