підмішувати
ПІДМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що.
1. Місити ще трохи або додатково.
2. також чого. Місячи, додавати чого-небудь іншого.
Мирон зажурився .. і знову подумав, що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (М. Стельмах);
* Образно. Повідають люди: “Як ліпив людину, Бог зросив водою пересохлу глину; Та підкрався демон; видушивши воду, Підмісив він сльози в людськую природу” (А. Кримський).
ПІДМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПІДМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і чого.
Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи.
Залишала Віра бабі карбованці, напувала Прохора отим питвом чарівливим, потай підмішуючи його в страви (А. Шиян);
– Шовкун! – гукає Сагайда, пожадливо затягуючись. – Хіба це тютюн? Це якась мерзота! – То я трохи буркуну підмішав, – виправдується Шовкун (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)