піднаймач

ПІДНАЙМА́Ч, а́, ч.

Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення.

З отим великим м'ячем застукав мене наш новий піднаймач (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. піднаймач — піднайма́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. піднаймач — -а, ч. Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піднаймач — ПІДНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення. З отим великим м’ячем застукав мене наш новий піднаймач (Вільде, Сестри.., 1958, 294).  Словник української мови в 11 томах