піднесеність

ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Стан за знач. підне́сений 3.

Краса рухливих смуг розпеченого металу схвилювала і водночас заспокоїла його, вселивши в нього якусь піднесеність, урочистість (М. Руденко);

Вдруге в житті надягала Євпраксія урочисті шати імператриці з піднесеністю (П. Загребельний).

2. Те саме, що підне́сення 2.

Кінодокументалісти допомагають нам побачити в буднях піднесеність, помітити ту ледве вловиму іскорку, що дає сили шахтареві, сталеварові, орачеві (з наук. літ.);

Серед українських прозових творів на тему героїки громадянської війни роман Ю. Яновського “Вершники” виділяється художньою своєрідністю, романтичною піднесеністю, яка має, проте, виразно реалістичну основу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. піднесеність — підне́сеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. піднесеність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. піднесений 3). 2》 Те саме, що піднесення 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піднесеність — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий).  Словник синонімів української мови
4. піднесеність — ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. підне́сений 3. Краса рухливих смуг розпеченого металу схвилювала і водночас заспокоїла його, вселивши в нього якусь піднесеність, урочистість (Руд., Вітер.., 1958, 183). 2. Те саме, що підне́сення...  Словник української мови в 11 томах