підночовувати

ПІДНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Трохи відпочивати, спати вночі.

Одгомоніло, погасло літо .. На поверхні ставків попливла осуга та пір'я вчорашніх мандрівників – диких качок, що випадково тут підночовували (М. Рудь);

Борисова постеля так само часто виявлялась порожньою, як і раніше, і я добре знав, що він підночовує на попонах, пропахлих опаморочливим кінським потом і в'ялим ясеном (В. Земляк);

– Який се гость [гість]? – Із Назарета Зайшов у нас підночувать (Т. Шевченко);

[Халява:] Чи не лягти нам отут та підночувати, а світом можна роздивитись, куди ми забрели (М. Кропивницький);

– Стій! Хто йде? – Подорожани, хочемо в цьому селі підночувати... (Я. Качура).

2. кого, діал. Давати нічліг, приймати на нічліг.

Зустріне [друзів] мужик – То в спрагу дасть погожої води Напитися, і стежечку покаже. І підночує, в слоту [сльоту] захистить (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. підночовувати — підночо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підночовувати — див. перелюбствувати  Словник синонімів Вусика
3. підночовувати — -ую, -уєш, недок., підночувати, -ую, -уєш, док. 1》 Трохи відпочивати, спати вночі. 2》 кого, діал. Давати нічліг, приймати на нічліг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підночовувати — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. підночовувати — ПІДНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Трохи відпочивати, спати вночі. Одгомоніло, погасло літо.. На поверхні ставків попливла осуга та пір’я вчорашніх мандрівників — диких качок, що випадково тут підночовували (Рудь, Гомін..  Словник української мови в 11 томах