підношення

ПІДНО́ШЕННЯ, я, с.

1. рідко. Те саме, що підне́сення.

[Заграничний політик:] Нашій штуці [мистецтву] байдуже до того, чи ви через неї підвищитесь, чи ні .. Вона – скарбниця найвищого, найсубтильнішого чуття, а не підойма до підношення вгору стофунтових кльоців [колод] (І. Франко).

2. Подарунок, хабар.

– А це вам, Василю Степановичу, – показав Головатий на пайку [дарунків], розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. підношення — підно́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підношення — -я, с. 1》 рідко. Те саме, що піднесення. 2》 заст.Подарунок, хабар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підношення — ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал.  Словник синонімів української мови
4. підношення — ПІДНО́ШЕННЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що підне́сення. [Заграничний політик:] Нашій штуці [мистецтву] байдуже до того, чи ви через неї підвищитесь, чи ні..  Словник української мови в 11 томах