Словник української мови у 20 томах

підпухати

ПІДПУХА́ТИ, а́є, недок., ПІДПУ́ХНУТИ, не; мин. ч. підпу́х, ла, ло; док.

Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати.

Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар);

Очі підпухли так, що втратили симетрію (Ірина Вільде).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підпухати — підпуха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підпухати — -ає, недок., підпухнути, -не; мин. ч. підпух, -ла, -ло і підпухнув, -ухнула, -ухнуло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпухати — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. підпухати — ПІДПУХА́ТИ, а́є, недок., ПІДПУ́ХНУТИ, не; мин. ч. підпу́х, ла, ло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати. Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (Гончар, Людина.., 1960, 82); Очі підпухли так, що втратили симетрію (Вільде, Сестри.., 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах