підраховувати

ПІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.

Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось.

Коли я встав, Антоша сидів уже коло столу і щось підраховував на клапті грубого синього паперу (І. Микитенко);

Поївши і попивши, прибиральниця дістала з-за пазухи зашмарованого вузлика, висипала в жменю дріб'язок, піднесла до очей і стала підраховувати навпомац. Напевно, вона збиралася розрахуватися за сніданок (В. Стус);

Як відомо, кількість знаків у тексті легко підраховує комп'ютер (з наук.-попул. літ.);

О четвертій попівночі оксенівці закінчили свою роботу, підрахували патрони, зарядили зброю, і кожен зайняв своє місце (Григорій Тютюнник);

Кар хотів точно підрахувати запаси харчів на пароплаві (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. підраховувати — підрахо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підраховувати — ЛІЧИТИ, РАХУ ВАТИ; (рахунки) підбивати.  Словник синонімів Караванського
3. підраховувати — -ую, -уєш, недок., підрахувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підраховувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. підраховувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось.  Словник української мови в 11 томах