підробка
ПІДРО́БКА, и, ж.
1. Дія за знач. підроби́ти, підробля́ти, підро́блювати 1.
Одні говорили, що він судився за вбивство.., інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів (Григорій Тютюнник);
Хутро ондатри використовують не тільки в натуральному вигляді, а й на підробку таких цінних видів хутра, як норка, соболь і навіть котик (із журн.).
2. Те, що виготовлене як фальшива подоба чого-небудь; підроблена річ.
М. Драгоманов висував вимогу перед фольклористами очищати скарби героїчного епосу від підробок (з наук. літ.);
Вони [інфрачервоні промені] відновлюють будь-які знищені написи, виявляють підробки та приписки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)