підрубка
ПІДРУ́БКА¹, и, ж.
Дія за знач. підруба́ти, підру́бувати.
Вона [врубова машина] здійснює підрубку пласта, що значно полегшує його відділення від основного масиву (з наук.-попул. літ.).
ПІДРУ́БКА², и, ж.
Дія за знач. підруби́ти, підру́блювати.
Підрубка низу сукні здійснюється вручну або на машині типу “Оверлок” (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)