підрівнювати
ПІДРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.
1. Робити рівним, рівнішим.
Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (М. Руденко);
Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд [ліжок] (І. Багмут);
Тік посеред двору був уже готовий, дід тільки підчищав його, підрівнював (Є. Гуцало);
Катерина підрівняла товсті вицвілі вуса, розгладила руді брови, що щітками стирчали на лобі [Антона] (С. Чорнобривець).
2. Робити однаковим, приводити у відповідність з ким-, чим-небудь.
– Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)