підсаджувати
ПІДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., кого, що.
1. Допомагати кому-небудь сісти на щось високе, піднятися кудись.
Лізуть хлопці, дряпаються на дуба, один одного підсаджує (С. Ковалів);
Санітари підсаджували на грузовики легко поранених (В. Кучер);
Іван підсадив хлопця, і той, прикусивши язика, видерся аж на триметрову височину (М. Зарудний).
2. Саджати до кого-, чого-небудь, поміщати поруч або в одному приміщенні з кимсь.
В перші хвилини бджоли ставляться вороже до чужої, тільки-но підсадженої матки і намагаються її вбити. Тому матку треба підсаджувати у спеціальній маточній кліточці, або ковпачку (з наук.-попул. літ.);
Передні і середні соски у матки більш молочні, отже, слабших поросят слід підсаджувати саме до цих сосків (з наук. літ.);
Дитину до віконця підсадила [мати] (Леся Українка);
Виявляється, що .. тюремною мовою .. “у двадцять другій” – [означало] у двадцять другу [камеру] підсадили провокатора й шпигуна (Ю. Збанацький);
// розм. Саджати або брати в машину, на віз і т. ін. як супутника.
Їхали мовчки. Тільки інструктор насвистував якусь пісеньку та сержант міліції, якого підсадили до нас, час від часу кректав: – Ну й погодка!.. (І. Муратов).
3. Саджати рослини додатково, повторно або замість інших.
– Якщо так буде розпогоджуватись, то скоро й сіяти почнемо. В саду молодняк будемо підсаджувати (О. Копиленко);
Якщо деякі культури вже перецвіли, з другої половини літа можна підсадити третю зміну квітів: айстри, левкої осінні, хризантеми тощо (з наук. літ.).
4. мед. Приживляти частини живої тканини з метою лікування, посилення життєздатності організму при деяких захворюваннях.
“А чи не можна підсадити на хворе око шматочок слизової, взятої у померлої людини?” Молодий вчений зразу ж взявся за роботу. Одержані перші позитивні результати (з наук.-попул. літ.).
5. діал. Підкладати.
При висаджуванні плуга на віз хлопчисько підсадив так незручно руку під гряділь, що аж скричав із болю і пустив плуг (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)