підсвідомий
ПІДСВІДО́МИЙ, а, е, псих.
Не цілком усвідомлений (про почуття, думки, уявлення і т. ін.).
Говорячи про непевні і темні відчування, зв'язані з процесами, які виникають у внутрішніх органах, І. М. Сєченов вважав, що саме ці відчування лежать в основі так званих підсвідомих психічних процесів (з наук. літ.);
// Який ґрунтується на підсвідомості, який не контролюється свідомістю; інстинктивний (у 2 знач.).
– Я завжди почуваю в собі якийсь підсвідомий потяг до дітей (О. Гончар);
// у знач. ім. підсвідо́ме, мого, с.
Підсвідоме у художньому творі виявляє себе засобами мови символів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)