підсичувати

ПІДСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., що, діал.

Підсилювати.

Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до божевільності [божевілля] (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. підсичувати — підси́чувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. підсичувати — -ую, -уєш, недок., підситити, -ичу, -итиш, док., перех., діал. Підсилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсичувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. підсичувати — ПІДСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех., діал. Підсилювати. Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до бо-жевільності (Коб., І, 1956, 90).  Словник української мови в 11 томах