підскубувати

ПІДСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ПІДСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСКУБТИ́, бу́, бе́ш, док., кого, що.

1. Скубати, скубти злегка або додатково.

Підскубти качку.

2. перен., розм. Робити кому-небудь глузливі, уїдливі зауваження; піддівати, підкушувати.

– При тій спосібності і інших паничів підскубує [головний віритель князя] (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. підскубувати — підску́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підскубувати — -ую, -уєш і підскубати, -убаю, -убаєш, недок., підскубти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Скубати, скубти злегка або додатково. 2》 перен., розм. Робити кому-небудь глузливі, уїдливі зауваження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підскубувати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
4. підскубувати — ПІДСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ПІДСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСКУБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. 1. Скубати, скубти злегка або додатково. 2. перен., розм. Робити кому-небудь глузливі, уїдливі зауваження; піддівати, підкушувати.  Словник української мови в 11 томах