підсмалений
ПІДСМА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підсмали́ти.
Сопілка суха, як дзвін, злегка підсмалена на вогні, а що вже голосна, – як жайворонок (В. Кучер);
– Саню! .. І тоді знову затріпотів і бився прозорими крилами, мов підсмалений свічкою метелик, мій, сполоханий ранком, дитячий сон, і крізь тумани знівеченого юнацтва і чорну ріллю всього мого життя подивились на мене дві наївні, прекрасні волошки (Б. Антоненко-Давидович);
* Образно. Криленко тільки тепер догадався, де був цей спутник, і, зиркнувши на його осадкувату фігуру, на його підсмалені очі та парикмахерський проділ, подумав, що йому, Криленкові, усміхається перспектива дещо узнати про Сердюка і головне – розвіяти сон (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)