підстригти —
підстри́гти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підстригти —
[п'ідзстригтие] -риежу, -риежеш, -риежеимо, -риежеите; нак. -риежи, -риеж'іт'
Орфоепічний словник української мови
підстригти —
див. підстригати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підстригти —
підстри́гти: ◊ на ну́льку підстри́гти → нулька ◊ під ну́льку підстри́гти → нулька
Лексикон львівський: поважно і на жарт
підстригти —
СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
підстригти —
ПІДСТРИ́ГТИ див. підстрига́ти.
Словник української мови в 11 томах
підстригти —
Підстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204.
Словник української мови Грінченка