Словник української мови у 20 томах

підступно

ПІДСТУ́ПНО.

Присл. до підсту́пний.

Упав, підступно повалений, Максим (І. Франко);

Невтямки [курцям], що отрута діє підступно, повільно, але впевнено уражує важливі для життя людини органи і центри (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підступно — підсту́пно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. підступно — Присл. до підступний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підступно — ПІДСТУ́ПНО. Присл. до підсту́пний. Упав, підступно повалений, Максим (Фр., VI, 1951, 87); Невтямки [курцям], що отрута діє підступно, повільно, але впевнено уражує важливі для життя людини органи і центри (Хлібороб Укр., 5, 1964, 42).  Словник української мови в 11 томах