підтиканий
ПІДТИ́КАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до підти́кати.
Спідниця з сотнею зборочок високо підтикана під червоний шерстяний домотканий пояс (О. Копиленко).
2. у знач. прикм. З підібраними, підгорнутими під що-небудь краями, кінцями і т. ін.
Дарка поклала квача коло відра, .. обсмикнула підтикану фартушину і подалась до хвіртки (Леся Українка);
Попереду них крокував патлатий, в підтиканій рясі здоровань (О. Гончар);
// В одязі з такими краями, кінцями і т. ін.
Біжить з кухні підтикана наймичка (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)