підтоплювати

ПІДТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПІДТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. підто́плять; док., що, у чому і без дод., розм.

1. Топити, протоплювати трохи або додатково.

– Поки аж не скінчилися морози, то все .. підтоплювали (І. Франко);

Через годину найшло жінок .. Підтопили в печі, гріли окропи (Панас Мирний).

2. Розтоплювати, розплавляти трохи або додатково.

ПІДТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш і ПІДТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. підто́плять; док., що.

Затоплювати, заливати водою знизу або частково.

– А то он Чорненьку [село] підтоплює, води просочуються з нашого каналу (О. Гончар);

Ой скоро дівчина на човен ступила, Тихая вода човен підтопила (П. Чубинський);

Рось вище греблі налилася .. і підтопила довгий рядок зеленої лози понад берегом (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Тепер жіноча жалість почала підтоплювати закипілі біль і образу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. підтоплювати — підто́плювати 1 дієслово недоконаного виду трохи протоплювати; розтоплювати розм. підто́плювати 2 дієслово недоконаного виду затоплювати водою знизу або частково  Орфографічний словник української мови
2. підтоплювати — I -юю, -юєш, недок., підтопити, -топлю, -топиш; мн. підтоплять; док., перех., у чому і без додатка, розм. 1》 Топити, протоплювати трохи або додатково. 2》 Розтоплювати, розплавляти трохи або додатково. II -юю, -юєш і підтопляти, -яю, -яєш, недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтоплювати — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.  Словник синонімів української мови
4. підтоплювати — ПІДТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПІДТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. підто́плять; док., перех., у чому і без додатка, розм. 1. Топити, протоплювати трохи або додатково. — Поки аж не скінчилися морози, то все .. підтоплювали (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. підтоплювати — Підтоплювати, -люю, -єш сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.  Словник української мови Грінченка