Словник української мови у 20 томах

підторочувати

ПІДТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що.

Прив'язувати ремінцями до сідла; приторочувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підторочувати — підторо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підторочувати — -ую, -уєш, недок., підторочити, -рочу, -рочиш, док., перех. Прив'язувати ремінцями до сідла; приторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підторочувати — ПІДТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Прив’язувати ремінцями до сідла; приторочувати.  Словник української мови в 11 томах