Словник української мови у 20 томах

підтрухлий

ПІДТРУ́ХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до підтру́хнути.

Потім виносили з човна начиння, облаштовувалися, пообідали. Жмурко, який розташувався в окремому, отаманському, курені, вточив горілки, виніс кілька в'язок тарані, в'язку цибулі, два шматки старого сала, чотири паляниці хліба, все це поклав на старому, підтрухлому од дощів столі, що стояв під очеретяною повіткою (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підтрухлий — підтру́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підтрухлий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтрухлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови