підхвалювати

ПІДХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., кого, що, розм.

Хвалити трохи або час від часу.

Слухає Явдоха такі речі та підхвалює “доброго молодця”, що не забув науки (Панас Мирний);

Наївшись, він дістав тюремну цигарку, постукав у двері й через вічко прикурив у вартового, підхвалюючи тюремне начальство (М. Стельмах);

Іван Іванович розглянув його [документ] з усіх боків, прочитав, прицмокнув язиком, підхвалив мене за успіхи (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. підхвалювати — підхва́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підхвалювати — див. піддобрюватися; хвалити  Словник синонімів Вусика
3. підхвалювати — -юю, -юєш, недок., підхвалити, -хвалю, -хвалиш, док., перех., розм. Хвалити трохи або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підхвалювати — ПІДХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех., розм. Хвалити трохи або час від часу. Слухає Явдоха такі речі та підхвалює «доброго молодця», що не забув науки (Мирний, І, 1949, 401); Наївшись, він дістав тюремну цигарку...  Словник української мови в 11 томах
5. підхвалювати — Підхвалювати, -люю, -єш сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.  Словник української мови Грінченка