Словник української мови у 20 томах

підхлібник

ПІДХЛІ́БНИК, а, ч., діал.

Підлабузник, підлесник.

Коли мені підхлібник тисне руку, Тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підхлібник — підхлі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. підхлібник — -а, ч., діал. Підлабузник, підлесник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підхлібник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл.  Словник синонімів української мови
  4. підхлібник — ПІДХЛІ́БНИК, а, ч., діал. Підлабузник, підлесник. Коли мені підхлібник тисне руку, Тікаю геть від нього сам не свій (Павл., Бистрина, 1959, 230).  Словник української мови в 11 томах