підхопити —
підхопи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підхопити —
див. підхоплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підхопити —
БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
підхопити —
ПІДХОПИ́ТИ див. підхо́плювати.
Словник української мови в 11 томах
підхопити —
Підхопити, -ся см. підхоплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка