Словник української мови у 20 томах

підчалювати

ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док.

1. що. Причалювати що-небудь до чогось.

Підчалювати човен до баржі.

2. без прям. дод. Ставати на причал.

Пароплав підчалював до пристані.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підчалювати — підча́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підчалювати — -юю, -юєш, недок., підчалити, -лю, -лиш, док. 1》 перех. Причалювати що-небудь до чогось. 2》 неперех. Ставати на причал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підчалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. неперех. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані.  Словник української мови в 11 томах