підчіплювати
ПІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. підче́плять; док., кого, що.
1. Чіпляти що-небудь до чогось ззаду або знизу.
Підчепив [Левко] мішок .. і почав вигрібати муку (М. Стельмах);
Танк бурею розгорнувся перед “Москвичем”, водій хвацько підчепив його сталевим тросом і поволік у бік каналу (О. Гончар).
2. Підхоплюючи і зачіплюючи чим-небудь, затримувати, закріплювати і т. ін.
Слід пам'ятати, що на краях в'язання для міцності крючком підчіплюють всю петлю (з навч. літ.);
Найверткішу вівцю можна підчепити карлючкою-гирлигою, .. підтягнути до себе (О. Гончар).
3. перен. Говорити що-небудь ущипливе, ставлячи когось у смішне, скрутне становище.
Умів усякого словами підчепити.
4. перен., розм. Знайомитись з ким-небудь, здобувати чиюсь прихильність.
Наш губрій підчепив дочку .. головного інженера металургійного заводу (П. Загребельний);
// Діставати яку-небудь хворобу.
Взимку легко підчепити нежить.
Словник української мови (СУМ-20)