підштовхувати
ПІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.
1. Злегка штовхати, різко і швидко торкаючи кого-, що-небудь.
Повз нього зі сміхом пробігали дівчата, підштовхуючи одна одну носилками (М. Руденко);
// Злегка штовхаючи, змушувати кого-небудь йти, пересуватися.
Я дивилась у вікно і крізь сльози бачила, як Тришка вів Марту в конюшню; як вона, похнюпившись, ішла тихо вперед нього, а він її ззаду підштовхував (Панас Мирний);
// Злегка штовхаючи, переміщати що-небудь.
Шлях їм перетинали ріки й гірські потоки, на крутих перевалах .. доводилось вставати й підштовхувати колісниці (С. Скляренко);
// Злегка штовхаючи, посувати, переміщати кого-, що-небудь до когось, чогось, у певному напрямку.
– Та познайомся, нарешті, з моїм другом, .. – сміється Іван і підштовхує Оленку до Павла (В. Кучер);
Георге вже давно підштовхував Петру до сходів, що вели на другий поверх (М. Чабанівський).
2. перен. Спонукати до чого-небудь, спрямовувати в потрібному напрямку якусь діяльність або прискорювати якусь справу, подію.
Словник української мови (СУМ-20)