Словник української мови у 20 томах

під'їзний

ПІД'ЇЗНИ́Й, а́, е́.

Признач. для під'їзду (у 1 знач.) до чого-небудь (про шлях, колію і т. ін.).

Від берега почулося далеке чмихання паровоза, гуркіт коліс, дзенькання важкого металу. Там з платформ скидали рейки. Люди прокладали під'їзні шляхи до будівництва (Г. Коцюба);

По під'їзних дорогах ешелони Везли бетон, залізо і граніт (Л. Первомайський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. під'їзний — під'їзни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. під'їзний — -а, -е. Признач. для під'їзду (у 1 знач.) до чого-небудь (про шлях, колію і т. ін.). Під'їзна колія — колія, призначена для обслуговування окремих підприємств.  Великий тлумачний словник сучасної мови