пінія

ПІ́НІЯ, ї, ж.

Вид сосни з зонтикоподібною кроною і червоно-бурою корою; італійська сосна.

З хвойних дерев [у субтропічній зоні] зустрічаються різні види сосен, особливо пінії (з навч. літ.);

З диких дерев [на Капрі] найбільше евкаліптів, пальм, піній, дубів (М. Коцюбинський);

Схили гір зазеленіли темними миртами і плоскими китайськими парасольками піній (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. пінія — Пі́нія: — вид хвойних рослин родини соснових, інша назва — італійська сосна [51] — італійська сосна [6]  Словник з творів Івана Франка
2. пінія — пі́нія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. пінія — -ї, ж. Вид сосни з зонтикоподібною кроною і червоно-бурою корою; італійська сосна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пінія — Сосна  Словник чужослів Павло Штепа
5. пінія — пі́нія (від лат. pinus – сосна) вид хвойних деревних рослин родини соснових. Дико росте в Середземномор’ї, де її також культивують. В СРСР вирощують як декоративну рослину. Інша назва – італійська сосна.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. пінія — Хвойне декоративне дерево родини соснових, поширене в Середземномор'ї; крона зонтикоподібна; насіння вел., їстівне; вел. шишка — декоративний мотив в архітектурі.  Універсальний словник-енциклопедія
7. пінія — ПІ́НІЯ, ї, ж. (Ріпиs ріпеа). Вид сосни з зонтикоподібною кроною і червоно-бурою корою; італійська сосна. З хвойних дерев [у субтропічній зоні] зустрічаються різні види сосен, особливо пінії (Фіз. геогр..  Словник української мови в 11 томах