піроксен

ПІРОКСЕ́Н, у, ч.

Вивержений породотвірний мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію.

Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію, при можливій суміші 65 процентів олівіну та 35 процентів піроксену і температурі 1000–1200 градусів (з наук.-попул. літ.);

Піроксени. До цієї групи належать мінерали різного походження і дуже різноманітні за хімічним складом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. піроксен — піроксе́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. піроксен — -у, ч. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, феруму і кальцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піроксен — ПІРОКСЕ́Н, у, ч. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію. Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію...  Словник української мови в 11 томах