Словник української мови у 20 томах

пістря

ПІ́СТРЯ, і, ж., розм.

Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, який має ця тканина.

На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пістря — пі́стря іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пістря — -і, ж., розм. Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, що його має ця тканина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пістря — ПІ́СТРЯ, і, ж., розм. Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, який має ця тканина. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (Н.-Лев., II, 1956, 170).  Словник української мови в 11 томах