Словник української мови у 20 томах

піткання

ПІТКА́ННЯ, я, с.

Сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючись з подовжніми (основою), утворюють переплетіння; утік.

Виготовляються килими на вертикальних станках вручну, шляхом закладання окремих кольорових ниток піткання поміж ниток основи (з наук. літ.);

Плахта була на синьому пітканні – синітка, і малюнок на ній – папороть (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. піткання — пітка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. піткання — -я, с. Сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючись із подовжніми (основою), утворюють переплетіння; утік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піткання — Уклад ниток у тканині, переплетений з основою, перпендикулярний до повздовжнього краю тканини; також пряжа, призначена для п. — вона скручена слабше, ніж для основи.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. піткання — I. УТІ́К (УТО́К) (поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми), ПІТКА́ННЯ, ТКАННЯ, ПОРО́БОК. Текстурований уток; Плахта була на синьому пітканні — синіжка, і малюнок на ній папороть (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. піткання — Пітка́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піткання — ПІТКА́ННЯ, я, с. Сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючись з подовжніми (основою), утворюють переплетіння; утік. Виготовляються килими на вертикальних станках вручну...  Словник української мови в 11 томах
  7. піткання — Пітка́ння, -ня с. Ткацкое: утокъ. Вас. 167. Чуб. VII. 428, 408.  Словник української мови Грінченка