п'ятикутний

П'ЯТИКУ́ТНИЙ, а, е.

Який має п'ять кутів.

У п'ятикутному приміщені знайдено два вогнища та шість лунок із перепаленими кістками (з наук. літ.);

П'ятикутна зірка.

Значення в інших словниках

1. п'ятикутний — п'ятику́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. п'ятикутний — -а, -е. Який має п'ять кутів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. п'ятикутний — П'ятикутний, -а, -е Пятиугольный. Желех.  Словник української мови Грінченка