радіація
РАДІА́ЦІЯ, ї, ж.
Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом.
Велику роль відіграє в нашому житті, в загартуванні організму сонячна радіація (з наук.-попул. літ.);
// Електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом.
Спеціальні прилади [на супутниках], які реєструють радіацію, що йде від Землі, дають змогу одержати дані про радіаційний баланс планети (з газ.).
△ (1) Проника́юча радіа́ція – потік гамма-променів і нейтронів, що випромінюється з космосу, зони ядерного вибуху і т. ін., поглинання якого організмом призводить до функціональних і морфологічних змін органів і тканин.
Вплив проникаючої радіації – один з основних факторів, які визначають можливість і тривалість космічних польотів по даній орбіті (з газ.);
В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії, яка блискавично поширюється в усіх напрямах у вигляді ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації (з наук.-попул. літ.);
Радіаці́йний по́яс; По́яс радіа́ції див. по́яс.
Словник української мови (СУМ-20)